Початок кар'єри в Apple
Перші 12 років кар'єри Кука в Apple були відносно спокійними. Джобс та інші колеги на кшталт Джонні Айва завжди перебували в центрі уваги, але Кук цінував анонімність і залишався за лаштунками компанії. Це не надто змінилося і в січні 2009 року, коли він уперше став тимчасовим виконавчим директором через те, що Джобс був змушений взяти 6-місячний лікарняний після пересадки печінки. Джобс залишався на посаді СЕО і у внутрішній пам'ятці запевнив працівників, що він все ще буде "залученим у масштабні стратегічні рішення", а Кук візьме на себе щоденну діяльність компанії. "Знаю, що він та решта керівництва чудово впораються", - писав Джобс.
За час відсутності Джобса Кук організував вихід iPhone 3GS, який швидко став найуспішнішим за швидкістю продажів на той час - понад мільйон одиниць було продано вже за перші вихідні після виходу. Джобс повернувся в Apple якраз вчасно, щоб узяти участь у щорічній презентації Apple у вересні 2009-го. Під час події він подякував керівництву компанії та особливо Куку, який "залюбки взявся за справу і дуже гідно керував компанією". Кук, власне, настільки добре впорався, що знову став тимчасовим виконавчим директором, коли Джобс узяв лікарняний у січні 2011-го.
Навіть тоді, коли Джобс хворів, а Кук був СЕО, він все одно залишався непублічною постаттю, адже Джобс зрештою ще міг бути обличчям компанії.
Чому саме його Джобс обрав наступником
У 2011 році, коли Стів Джобс уже переніс кілька операцій і намагався вилікуватися від раку підшлункової залози, він призначив зустріч Тіму Куку. На ній Джобс офіційно запропонував йому стати СЕО Apple. Жоден із них всерйоз не думав про можливість швидкої смерті засновника Apple.
Коли Джобс сказав: "Усі рішення ухвалюєш ти", Кук запідозрив, що щось не так. Джобс ніколи добровільно не поступився б кермом. Тому Кук "спробував його якось спровокувати", ставлячи запитання на кшталт: "Тобто якщо я оцінюю рекламу і вона мені подобається, то можу на неї погоджуватися без твого відома?" Джобс засміявся і відповів: "Ну, сподіваюся, що ти принаймні мене запитаєш" Кук двічі або тричі перепитав: "Ти точно хочеш, щоб я цим займався?" Він був готовий до того, що Джобс знову візьме керування на себе, якщо знадобиться, адже бачив, що "йому в той час ставало краще".
Попри відмову від формальних обов'язків Джобс все одно був невідривною частиною компанії. Кук тримав його в курсі, часто "ходив до нього додому протягом тижня та інколи у вихідні. Щоразу, коли ми бачилися, мені здавалося, що йому краще. І він сам теж так думав".
Для багатьох призначення Кука було несподіванкою. ЗМІ та фанати Apple пророкували роль наступника чи то головному дизайнеру Джонні Айву, чи то молодому й амбітному старшому віце-президенту з програмного забезпечення iOS Скотту Форстеллу. Але Стів Джобс, як і рада директорів, мали впевненість, що, незважаючи на різницю в підходах і характерах, Тім Кук впорається. Він двічі заміняв Стіва Джобса під час загострення хвороби й успішно справлявся з поточними справами.
Більшість не могла навіть припустити, що Apple замінить лідера-візіонера кимось, хто настільки інший за характером від Джобса, тобто, по суті, є його цілковитою протилежність. Нині, на початку нової ери Apple, легко дивитися на сходження Кука на вершину найбільш технологічної компанії, але тоді, у 2011 році, це здавалося завершенням, а не новим етапом.
"Ніхто не призначить Тіма Кука виконавчим директором, - говорив у 2008 році Адам Лашинські, інвестор із Кремнієвої долини, виданню Fortune за кілька років до призначення Кука. - Це просто смішно. Їм не потрібен хлопець, який буде просто виконувати роботу. Їм потрібен той, хто робить продукцію блискучою, а Тім не такий. Тім - це хлопець, який займається буденними операціями в компанії, таку роботу віддає на аутсорсинг". Це жорсткий аналіз, але була в ньому й частка правди. Для більшості людей Кук був чистим аркушем; його знали як того, ким він не був, а не як людину з рисами, що насправді йому притаманні.
Менш ніж через два тижні після того, як Кук обійняв посаду виконавчого директора, Джобс звільнився і публічно оголосив наступника. Багато хто із зовнішніх спостерігачів за Apple припускав, що насправді Джобс не йде і що ця зміна не надто вплине на компанію, тому що Джобс все одно залишатиметься центральною фігурою. Він уже брав тривалі відпустки і завжди повертався. До того ж цього разу його одразу призначили очільником компанії, а це передбачало, що він і далі спостерігатиме за майбутнім Apple.
Але рада опікувалася громадською думкою - вона хотіла, щоб світ бачив Кука таким, яким його бачить він. Нехай Кука і не будуть обожнювати так, як Стіва Джобса, але було важливо, щоб громадськість його полюбила за унікальні риси і повірила, що попри те, що він не такий, як Джобс, керувати компанією буде не гірше. У пресрелізі Apple оголосили про відставку Джобса і спадкоємність Кука. "Рада цілком упевнена, що Тім - саме та людина, яка має стати нашим наступним виконавчим директором, - говорив Арт Левінсон, голова Genentech, від імені ради Apple. - Тринадцять років Тіма на службі в компанії показали його неабиякі здібності. У всьому, що він робить, помітний видатний талант і гострий розум".
Як Куку вдалося пом'якшити корпоративну культуру Apple, зберігши позиції компанії
Кук не збирався швидко і кардинально змінювати систему, вибудувану Стівом Джобсом. Його нинішня стратегія чимось нагадувала попередню роботу операційним директором. Він вважав, що спочатку потрібно завоювати довіру - як інвесторів, так і власних підлеглих. Тому перші зміни стосувалися безпосередньо корпоративної культури та спілкування з колегами.
Кук хотів розвинути в компанії відчуття єдиної команди - за правління Джобса бракувало, тож він взявся частіше розсилати імейли на всю компанію, звертаючись до всіх працівників як до "команди". Один із перших його листів у ролі виконавчого директора, у серпні 2011 року, написаний особливо обнадійливо:
"Я з нетерпінням чекаю на чудову нагоду служити виконавчим директором найінноваційнішої компанії світу... Стів був неймовірним лідером і наставником... ми справді сподіваємося, що він продовжуватиме вести нас і надихати в ролі керівника. Хочу, щоб ви були впевнені, що Apple не зміниться ... Стів побудував компанію та культуру, яка не схожа ні на що у світі, і ми збираємося її дотримуватися ... Я переконаний, що наші найкращі роки ще попереду і разом ми продовжимо перетворювати Apple на дивовижну компанію, якою вона і є".
То, что Кук больше внимания уделял общению с работниками, уже отличалось от стиля Джобса. Тот первый имейл положил начало тренда, под его руководством помог развить новую культуру в компании. Имейлы и другое внутреннее общение (например, встречи в конференц-зале) Кука помогли ему распространить собственные ценности на всю компанию. К тому же он сознательно старался придерживаться определенных вещей, которые начал Джобс, чтобы создать ощущение неразрывности между двумя лидерами. Например, всем казалось милым, что Джобс пользовался общеизвестным мейлом, чтобы любой мог ему написать: steve@apple.com или sjobs@apple.com. Кук продолжил эту традицию, лично отвечая на отдельные сотни писем, которые посыпались на него после назначения на должность исполнительного директора.
Якось йому написав чоловік на ім'я Джастін Р: "Тіме, просто хотів побажати тобі удачі і сказати, що багато людей захоплюються напрямком руху Apple. О, і ще одне - чортів орел війни" (то відсилання до "Орла війни", бойового кличу альма-матер Кука, Обернського університету). І Кук, звісно, відповів: "Спасибі Джастін. Орел війни форевер." Він не був просто занудним операційником - ці імейли давали іншим уявлення про його особистість і показували, що Кук був керівником, який опікувався не лише компанією, а й споживачами.
У чому унікальність лідерства Кука
Мало хто знає, але Тім Кук зробив досить багато для повернення Apple провідних позицій на ринку, зокрема передав більшість операцій Apple на аутсорсинг і розширив співпрацю з таким монстром виробничих потужностей, як завод Foxconn. Йому не вдалося здійснити такі революційні зміни без природної цікавості та залученості до найдрібніших процесів у компанії, а також вибудовування стосунків із людьми.
Незважаючи на те що Джобс і Кук протягом багатьох років тісно співпрацювали, вони були дуже різними і за характером, і за манерою управління. Підхід Кука значно відрізнявся від підходу Джобса, але він був не менш результативним. Стів Джобс міг назвати (і робив таке) виробників плат "срань гандон" в обличчя, якщо вони затягували з поставками достатніх кількостей деталей. Він кричав і визвірявся на людей, принижував їх і обзивав "лайнюками" - і цьому було складно догодити.
Натомість тактика Кука зовсім інша. Він зрідка підвищує голос, але на проблему накидається стрімко - може втомити людину своїми нескінченними запитаннями. "Він дуже спокійний керівник, - говорив Джо Свяк. - не кричить, не верещить... Він стриманий, урівноважений, але може помучити тебе запитаннями. З ним краще розібратися у своїй справі".
Запитання давали Куку можливість докопатися до суті проблеми та переконатися, що працівники знають свою справу. Це був ефективний підхід, бо він допомагав колегам завжди тримати руку на пульсі й орієнтуватися в питаннях, які перебувають у зоні їхньої відповідальності. Вони розуміли, що в будь-який момент на них можуть посипатися запитання. "Він поставить десяток запитань, - говорив Стів Дойл, який прийшов у команду Кука в грудні 1998 року. - Якщо ви відповісте правильно - поставить ще десяток. Після року такої практики Кук почне ставити вам дев'ять запитань. Якщо одне завалите, то наступного разу поставить 20, а потім 30 запитань".
Попри зосередження на увазі до дрібниць і розв'язанні проблем Кук довіряв своїм працівникам і заохочував їх ухвалювати незалежні рішення. За словами Хелен Ванг, колишньої директорки зі світового постачання, він пропагував таке мислення, де "неможливого, варто лише більше старатися, бути творчими та намагатися розв'язувати проблеми. Ми все можемо. Ось такий був підхід - ми можемо... Керівники постійно нам нагадували про творчий підхід до роботи. А як інакше можна вирішити проблеми? "
Щоб заслужити повагу та довіру Кука, працівникам потрібно було не лише завжди правильно відповідати на всі запитання, а й виявляти бажання докласти більше зусиль, рухатися далі. Іноді в буквальному сенсі. Ось класичний приклад жорсткого підходу Кука: тривала нарада щодо проблем, які виникли з китайським постачальником. "Усе погано, - сказав Кук. - Хто може вирішити це питання в Китаї". Через півгодини Кук подивився прямо на Сабіга Хана, одного з керівників другого рівня, і незворушно запитав: "Чому ти досі тут?" Хан негайно встав, поїхав в аеропорт і забронював собі квиток до Китаю в один бік. Він навіть не заїхав додому за речами.
На відміну від багатьох інших, Кук мав небагато занять за межами Apple. Він був прикладом для кожного, але наслідувати його могли далеко не всі - особливо якщо йшлося про колег із сім'ями та дітьми. Він приймав дзвінки в неділю ввечері, відповідав на імейли о 3:45 ночі та працював щодня з 6:00.
Очевидно, что Тим Кук оправдал надежды Джобса, хотя и существенно отличался от предшественника и по стилю управления, и по стилю жизни. И не только оправдал, но и вывел компанию Apple на новый уровень в глазах мира и в глазах сотрудников.
Каталог товаров
